Загальний каталог

Вся інформація

Городище Стільсько


За 30 кілометрів від Львова у селі Стільське є унікальне городище. Вважається, що Стільсько було столицею Білої Хорватії. Саме місце займає 250 га, а весь масив — храми, печери — аж 200 кв. кілометрів. Легендарне місто-привид.

Боївка УПА на Радіві


 У середині грудня 1944 року з Карпат на Миколаївщину прибула сотня Дмитра Дзюрака ("Пирога"), родом з Миколаєва. Вона стала на постій на Радеві. Тут також знаходилася боївка УПА, яка в основному складалася із жителів Миколаєва та навколишніх сіл. Цією боївкою командував миколаївчанин Іван Залога ("Бурий").  Пам’ятник: архітектор місцевий скульптор Андрій Величко (автор пам’ятника Шевченку, Матері Божій в центрі міста) які зможете побачити по дорозі, а також вийти на гору Високий Камінь (де є капличка у вигляді писанки): звідки відкриваються краєвиди на місто і довколишні околиці. Добиратися: До Миколаєва зі Львова – 30 км, з центру до могили веде маркований маршрут – 2,5 км (35-40 хв.) в східному напрямку.  

Олександр Мірошніков


Олександр Васильович Мірошніков (*6 серпня 1962 року в м. Миколаїв, Львівська область, Україна)  -  Художник-ювелір, скульптор, каменеріз, гравер і новатор в технологіях камене- та металообробки. Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений діяч каменерізного мистецтва, повний кавалер нагород Меморіального фонду Фаберже.  Більше 20 років працює з дорогоцінним камінням та металом. Створив ряд унікальних композицій, які вражають і змістовою наповненістю, і віртуозністю виконання. Удосконалив існуючі та розробив унікальні технології обробки напівдорогоцінних каменів, які дозволяють отримати невластиві для такого матеріалу візуальні ефекти, наприклад, ефект спіненої води з гірського кришталю (робота «Русалка Дністрова»). Разом з цим О. Мірошніковим розроблено техніки художнього мікромініатюрного виконання елементів з високим ступенем деталізації. Роботи Олександра Мірошнікова зберігаються у приватних колекціях України, Російської Федерації, Європи, Америки та ОАЕ. Твори майстра експонувалися в музеях i галереях Львова, в Музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві. «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»

Церква св.Миколая


Храм св. Миколая Міррлікійського  (1874).   У 1848 р. було прийнято рішення про будівництво і розпочато проектування храму, у 1857 р. закладенням фундаменту фактично розпочалося будівництво нового храму, який у 1874 р. освятив галицький митрополит Йосиф Сембратович. Новий храм розма­лював найкращий митець Галичини другої половини XIX ст. Корнило Устинович (1839–1903). Кожен настінний розпис в церкві Миколая є мистецьким шедевром. Іконостас церкви (53 ікони) виконаний у 1877 р. ще одним видатним галицьким майстром Теофілем Копистинським (1844–1916).   

Мирон Пришляк


Пришляк Мирон Ярославович, народився 19.02.1954 р. в Миколаєві – знаний на Львівщині та поза її межами майстер таксидермії.   Таксидермія — галузь природознавства на перетині зоології, музеології (музейної справи) та мистецтва, пов'язана з виготовленням колекційних зразків тварин. Головними традиційними об'єктами уваги таксидермістів є птахи і ссавці, насамперед види з числа мисливської фауни. З часом задачі таксидермії розширилися до виготовлення колекційних зразків і наочних посібників з різноманітних груп тварин, але у більшості випадків мова йде про хребетних тварин — ссавців, птахів, плазунів, рідше амфібій і риб. Основне місце праці - директор приватного підприємства “Миколаївська автоколона”, голова Миколаївського низового колективу Українського товариства мисливців та рибалок. Загиблий звір чи безнадійно поранена птаха в руках  Мирона Пришляка перетворюються на динамічні експонати. Вправні руки майстра відтворюють граціозний вигин шиї чаплі, обережну ходу лиса, бойову позу тетерева – все як у природі.

Карти міста Миколаїв


За часів Австрійської імперії Миколаїв був докладно вивчений геодезистами та картографами. На сьогодні збереглося декілька кольорових карт у гарній якості. Карта 1856 року представляє нам тогочасний Миколаїв. З неї можна встановити де саме були храми св. Юрія та Спаса, як виглядала міська ратуша, принаймі зверху. І найголовніше, дані карти містять давню нумерацію будинків Миколаєва.   «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»

Карти Миколаївського району


На даній сторінці представлено карти Миколаївського району 1914р, 1923р та 1949 р. Перша карта найймовірніше австрійська, укладена польською мовою. Друга карта  - польська. Третя карта - радянська, укладена Генеральним штабом СРСР, у свій час була таємною.   «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»

Кам'яниця Скарбека


Чи не кожен мико­лаївча­нин знає  буди­нок, що на центра­льній вулиці Мико­лаєва - на  ву­лиці Шепти­цького.  З-поміж інших він ви­різня­ється архітек­турою. Саме вона передо­всім, видає старо­жит­ність будівлі. Наразі у приміщенні будівлі ро­змісти­лися районне управ­ління юстиції та каз­начейс­тво. А колись у ній від­бува­лися розкі­шні бали, буди­нок був свідком цікавих, інтри­гуючих  подій…

Микола Устиянович


Микола Устиянович (1811 - 1885) - поет, прозаїк, громадський діяч, сподвижник і продовжувач справи “Руської Трійці” (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), автор відомих пісень “Верховинець” (“Верховино, світку ти наш…”) та “Піснь опришків” (“Гей, браття-опришки…”. Вважається однією з найпомітніших і найцікавіших постатей у літературі романтизму на західноукраїнських землях. 

Миколаївський футбол. Початок


Миколаївський футбол взагалі, а Цементник зокрема завдячують талановитому тренеру Льолю, якого добре знає старше покоління миколаївчан.

Богдан Панчишин


Відомий сучасний художник  Богдан Панчишин народився 17 жовтня 1958 року у селі Луб'яне Миколаївського району.  Дві музи - малярства i поезії тісно переплітаються в творчості Богдана Панчишина, утворюючи синтетичну єдність. В цьому ще одна неповторність митця.

Розділ


У 1910 році Розділ (Старий Розділ) був більшим ніж середнє місто, втричі більшим за сусідні Миколаїв та Ходорів. На 1910 р. у місті діяли три школи: 6-класна та 4-класна чоловіча і 4-класна жіноча. До середини ХІХ ст. Розділ залишався “крайнім” портом на Дністрі. У 1765 р. у Роздолі було 39 шевців, 12 ткачів, 15 бондарів, 4 ковалі, 8 кравців, 12 стельмахів, різників, 2 котлярі, 3 склярі. На Роздільському ринку 12 купців – власників крамниць сплачували по 8 злотих. У 1704 р. Жевуські почали зводити кам’яний палац, навколо якого розбили регулярний парк. У ХІХ ст. за проектом відомого львівського архітектора – ректора Політехніки професора Юліана Захарієвича – було зведено нову добудову і проведено реконструкцію старої частини палацу. У 1904 р. французький архітектор Шарль Баужует об’єднав будови Захаревича зі старим корпусом. Ліве східне крило було зведене до Першої світової війни за проектом сілезького архітектора Люнтваля. У палаці були закладені картинна галерея, музеї та бібліотека. Галарея роздільського замку-палацу постійно поповнювалася, були в ній і роботи, виконані у самому Роздолі, можливо, і роздільськими майстрами, одному з них належать два справжні шедеври XVIII ст.: “Портрет Сойки – діда шпитального” та “Портрет старого з палицею”. Обидва збереглися у зібранні Львівської картинної галареї. У ХІХ ст. у місті жив і працював український маляр Федір Бедрицький. З його робіт відомий іконостас для церкви на Ясній горі у Гошеві [25]. Були у Роздолі і роботи знаних майстрів, картини з колишнього зібрання короля Станіслава Августа Понятовського, в числі яких дві роботи Рембрандта. колекція монет, медіоритів, 228 рисунків польського художника Я.Мальчевського, родинні портрети К.А.Лянцкоронського пензлів К.Похвальського та Я.Мальчевського і акварелі Л.-Г.Фішера, на яких зображений роздільський замок. Сумарно бібліотека Лянцкоронських в Роздолі налічувала більше 70 тисяч томів, крім того була ще колекція 120 тисяч фотографій скульптур, архітектурних пам’яток, картин – практично всі відомі на той час пам’ятки ренесансу і бароко. Більшість з цього зібрання пропало.   «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»

Загадки миколаївських танків


Що ж відбувалося 1 липня 1941 р. на площі Ринок у м.Миколаєві?

Микола Гаврилів


Микола Гаврилів - художник-сюрреаліст. Народився 19 червня 1959 року і проживає в м. Миколаєві. Про його творчість кажуть, що його картини треба не дивитися, а читати, як книжку.

Уляна Кравченко


Уляна Кравченко (справжнє ім'я Юлія Шнайдер) (*18 квітня[1] 1860, Миколаїв — †31 березня 1947, Перемишль) — українська письменниця, активістка українського жіночого руху, перша в Західній Україні жінка-поетеса, чиї твори стали популярними