Видатні родини

Родина Устияновичів


Одна з найвідоміших миколаївських родин Устияновичів дала нашому місту бургомістра (Леонтій Устиянович), відомого поета (микола Устиянович), видатного художника (Корнило Устиянович) та багато священників. А ще ця родина повязана з Дмитром Донцовим - батьком українського інтегрального націоналізму. 

Родина Величків-Озаркевичів


Миколаївська родина Величків-Озаркевичів поєднала родину миколаївських міщан Величків та родину священників і громадських діячів Галичини Озаркевичів і дала світові відомих вчених (Григорій Величко), викладачів (Орися Величко), громадський діячів (Калина Величко).

Родина Говиковичів – Верещинських – Чапранських - Вівюрських


Рід Івана Говиковича – Горбатого Івася. Хто і за що дав Іванові прізвисько Горбатий Івась – невідомо. пам’ятають його сина Михайла, який постійно сутулився, але справжнього горба не мав. Зрештою, так називати його було зручно, бо Іванів серед Говиковичів не бракувало. Щоб їх відрізнити, вигадували різні прізвиська. так став сутулий Іван Горбатим. Усі його нащадки також сутулилися, втягуючи голову в плечі. Скільки би граючий тренер Льольо не намагався «вирівняти» його правнука Михайла, що був опорним захисником у Миколаївській футбольній команді «Цементнику»  - не помагало.

Родина Говиковичів – Недокєтків – Пташник – Палідовичів – Устияновичів


Рід Григорія Говиковича. Через два місяці після одруження старшого брата Теодора Григорій, другий син за віком син Онуфрія,  приводить на обійстя №273 зовсім молоденьку дружину. Наречена походила  походила із заможної родини Недокєтків, які,  будучи миколаївськими міщанами, мали велику маєтність на хуторі Кругле, що лежав за Тростянецькою горою, де ріка Зубра робила скрут, аби злитися з водами Дністра: 26 січня 1869; дім №273/381; наречений: Григорій, син Онуфрія Говиковича і Марії Верещинської; 31 рік целебс, наречна: Катерина, донька Василя Недокєтко і Марії Пташник; 16 літ; целебс. свідки Іван Шаран і Теодор Пришляк (Миколаївський відділ РАЦС, справа 3840, с.36). Василь Недокєтко, батько молодої, тримав у місті порожню площу під забудову, яку розділив на дві будівельні ділянки, роздавши їх у придане своїм донькам. На площі №377/1 він вибудував хату №381 доньці Анні, яка вийшла заміж за Вінявського, а площу №377/2 віддав у посаг Катерині. Григорій узявся до будови хати, яку невдовзі збудував і отримала номер №231. Вулиця, де постала ця хата, називалася (і так називають її тепер) Вузькою. Тут Катерина народила шестеро дітей

Родина Кобринів


Відомою в Миколєві є родина Кобринів, яка дала місту немало правників та лікарів. Особливо відзначилися Кобрини під час другої світової війни. Німці хотіли зняти дзвін з дзвіниці церкви св. Миколая на метал для військових цілей. Однак родина Кобринів викупила у німців цього дзвона і він до сьогодні сповіщає миколаївчан про відправу в церкві. А в церковній книзі зберігся запис, який говорить, що родина Кобринів має позачергове право на церковні обряди.  

Родина Альфреда Говиковича


д-р Альфред Говикович (1880 – 1939) був знаним радником міського магістрату м.Львова, провідним суспільно-політичним діячем.

Родина Войтовичів


Леонтій Войтович виріс у Миколаєві над Дністром, на тому ж Підліссі на вулиці Шевченка. Мої батьки походили з двох різни гілок родини Войтовичів – черемиської та добромильської. Першою з нашої родини у місті зявилася у 1889 році, старша сестра бабусі зі сторони батька Ольга Княгиницька-Левицька