Ветерану Степану Гуралю вже минуло 90-то років, та попри свій поважний вік, він ще й досі відвідує чи не усі масові заходи. Історія його життя водночас трагічна і героїчна. Під час війни Степан Гураль був учасником дивізії СС “Галичина». За це від радянської влади отримав 10 років тюрми. Відсидів у Степовому таборі у Казахстані, там брав участь у Кенгірському повстанні. Опісля важко працював будівельником. Пригадує, були часи, коли грошей не вистачало навіть на кусень хліба. Але попри це зумів створити міцну сім’ю. Син Михайло нині працює учителем фізкультури у місцевій гімназії. Ветеран впевнений, що для того, щоб мати майбутнє, слід пам’ятати минуле. Чоловік знає, що історія щораз повторюється. Він переконаний, що війна зачепила схід України лише тому, що тамтешні люди не шанували своїх предків, не говорили рідною українською мовою, забули про наші традиції. І тепер, через тих, хто надто сильно любив «старшого брата», хто надто сильно хотів омоскалитися, через їхнє невігластво, там гинуть молоді ні в чому не винні хлопці.