Детальна інформація

Власник: Городище Стільсько

Стільсько

Понад тисячу років тому на великих про­борах Північного Прикарпаття існувала кра­їна слов'ян, відома під назвою Велика або Біла Хорватія. Першу згадку про неї подає нам Візантійський Імператор Константин Багрянородний, видатний політичний діяч і історик X століття, «...хрещені Хорвати, —і пише він, — походять від нехрещених хорватів, які живуть по ту сторону гір Угорських». У початковій час­тині найдавнішого письмового джерела — «Повісті ми­нулих літ» — літописець в числі інших східнослов'ян­ських об'єднань називає Хорватів — «И живяху в мирі поляне и древляне, и северь, радимичи, вятичи и хор­вате». Останні ще двічі згадуються у цьому літописі. У 907 році Хорвати разом з дружиною Київського князя Олега беруть участь у військовій операції проти Візан­тії. Останній раз Хорвати згадуються під 992 рокові — «Иде Владимирь на Хорваты»,     пише літописець.

Більшість істориків схиляється до думки, що Хорва­ти в цей час були підкорені київським князем Володи­миром Святославовичем і приєднані до Русі. Більше ста років триває дискусія з цього приводу. Висловлено чимало думок і припущень, які, на жаль, не можуть пре­тендувати на правдивість через нестачу письмових джерел.

Якісно нові доповнення в цю проблему вносить архе­ологія, яка на підставі речових знахідок матеріальної і духовної культури спроможна об'єктивно висвітлити процес соціально-політичного розвитку населення Укра­їнського Прикарпаття у кінці IX — на початку XI ст. В останнє десятиліття у басейні Верхнього Дністра археологами Інституту суспільних наук АН УРСР вияв­лено і досліджено кілька десятків слов'янських центрів ІХ—XI ст., що належать літописним Хорватам.

Серед    них особливу увагу   дослідників привертає) слов'янський комплекс IX — початку XI ст. з центром у с. Стільсько Миколаївського району Львівської області. Він розташований на Бібрсько-Стільській висо­чині за ЗО кілометрів    на південь від м. Львова. Буковий праліс захистив від руйнування переважну части­ну цієї пам'ятки, зберіг значною мірою прадавнє при­родне середовище. А ще багатий цей край легендами і переказами, які сягають сивої давнини. Більшість із них свідчать, що на горбах   між селами Стільсько та Ілів дуже давно існувало велике місто — столиця князівствa. Міцні оборонні укріплення міста витримували чис­ленні ворожі набіги.

Одного разу вороже війсь ко довго стояло на проти­лежному березі р. Колодниці і не наважувалось штур­мувати місто. А під вечір ворожі полчища почали від­ступати. Побачивши цю картину, жителі зняли охорону. В цей час із засідки піднявся ворожий підрозділ і прорвався в місто. Заграва пожежі над древнім містом бу­ли сигналом до повернення основних сил ворога. Тоді І загинуло багато людей, а місто згоріло. Уціліле насе­лення переселилося згодом у долину ріки Колодниці І заснувало там село, назвавши його на пам'ять про сто­лицю Стільськом.

У наступні століття Стільсько більше не згадується на сторінках літописів. Лише на початку XIV ст. візантійські джерела сповіщають про існування містечка Стільська, яке належало до маєтків галицьких митропо­литів.

Розпочаті тут на початку 80-х років археологічні розкопки підтверджують, що на узгір'ї між селами Стільсько та Ілів у IX — на початку XI ст. функціону­вало велике місто, його площа в межах укріплень ся­гала 250 гектарів. Від останніх збереглися потужні зем­ляні вали та рови довжиною 10 кілометрів. На гребені валів були зведені дерев'яні стінки зрубної конструк­ції. Матеріали досліджень вказують на те, що до стін з внутрішнього боку примикали численні будівлі госпо­дарського та військового призначення. У проїздах до міста та над високими урвищами і стрімкими берегами потоків височіли вежі, які були також споруджені з дерев'яних колод. У місці, що зветься «Біла дорога», у східній частині міста натраплено на рештки кам'я­ної бруківки, щільно викладеної з невеликих кусків каменю-вапняку ще рубежі  IX—X ст.

Важливе місце у системі укріплень давнього граду посідає князівська фортеця. її територія охоплювала 15 гектарів і була захищена потужними стінами. Час не зберіг їх. Зате невмируща людська пам'ять крізь віки донесла до нас давні назви міста — «Золоті воро­та», «Залізна брама», «Вежа», «Княжа криниця» та ін. У переказах йдеться про існування під древнім градом підземного міста, де, як вважають археологи, можуть знаходитись усипальниці феодальної знаті.

Піл потужним шаром вугілля і попелу, що залиши­лись від згарищ міста, дослідники виявили рештки нижніх частин житлових та господарських будівель, окрес­лення оборонних стін та в'їздових веж. На долівках спалених жител збереглися рештки печей-кам'янок, ре­чі повсякденного вжитку, які не знищила пожежа.

Особливу і найбільшу групу знахідок складає гли­няний посуд, вправно виготовлений на гончарному крузі місцевими майстрами. Його поверхню вкриває харак­терний для слов'ян хвилястий та лінійний врізний орна­мент. Досить часто посуд орнаментований геометрич­ним рисунком у вигляді -ялинки. У згарищах жител та господарських будівель знайдено жорнові ка­мені, розтирачі, точильні бруски. Вироби з заліза — це переважно предмети господарського призначення та обладунки вершника, коня. На городищі також виплав­ляли залізо, про що свідчать залізоплавильні печі та велика кількість залізних шлаків.

Археологи дослідили, що округа довкола давнього міста заселена густою сіткою поселень. Виявлено чи­сленні могильники, культові дохристиянські та християн­ські центри. Городище мало також водний зв'язок з основною артерією Прикарпаття — Дністром. На ріці Колодниці, що протікала біля підніжжя міста, було спо­руджено штучний водний шлях. -Він складався з кількох десятків гребель, які регулювали рівень води у ріці. За допомогою шлюзів човни піднімалися з Дністра угору по Колодниці, а також поверталися у зворотному на­прямку.

Велика густота поселень, культових центрів, могиль­ників обіймає площу близько 200 квадратних кілометрів, що становить єдиний   суспільно-політичний   організм Усе це —   свідчення високого економічного, демографічного та оборонного потенціалу, визначного рівня по­літичної  організації суспільства.

Особливою, сторінкою історії та культури давнього заселення цього регіону у IX—XI ст. була язичницька віра. На території описаного комплексу у селах Ілів, Діброва, Велика Воля знаходяться руїни давніх слов'янсокьх святилищ. На окремих вже проводились архе­ологічні дослідження. Так, у селі Ілів на городищі-святилищі виявлено ритуальні майданчики, вимощені великими каменями пісковику. Тут були встановлені статуї божків, яким поклонялися місцеві жителі. У під­ніжжі п'єдесталів у неглибоких ямах-кладцях знайдено численні жертвоприношення. На валах, викладених камін­ням, горіли жертовні вогні. Під святилищем знаходяться підземелля, які згодом стануть предметом археологіч­них досліджень.

Арабські джерела IX—XI ст. повідомляють про сло­в'янські язичницькі храми на Чорній горі. Дуже схожі до них є пам'ятки печерного мистецтва, що на околи­цях сіл Тростянець, Велика Воля та поблизу м. Мико­лаєва Львівської області. У цих витесаних у камені-пісковику комплексах, що нагадують тунелі з цилін­дричним склепінням та проходами між ними, виявлено уламки слов'янського посуду IX—XI ст. Характерною ознакою приналежності цих споруд до язичницької ре­лігії є чітка орієнтація їх фасадів до півдня, до сонця — бога Хорсаг одного з основних богів у слов'ян. Пе­ред входом до цих священних будівель знаходяться не­великі ритуальні майданчики, обнесені з трьох боків зем­ляними валами. Усе це свідчить, що слов'янський ком­плекс IX — початку XI ст. з цетром у с. Стільсько належить до числа унікальних пам'яток слов'янської Історії та культури раннього середньовіччя.

 

Орест КОРЧИНСЬКИЙ, керівник Верхнсдністрянської археологічної екс­педиції  Інституту суспільних наук   АН УРСР.

 

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Стільсько

http://anthrohistory.ipb.su/lofiversion/index.php/t302.html

http://zemlja-stilsko.at.ua/index/0-2

http://small-ua.livejournal.com/56842.html

http://www.ukrainianvancouver.com/archives/6163

http://www.castles.com.ua/stilske.html

http://borys-javir.livejournal.com/90919.html

http://www.gk-press.if.ua/node/4528

http://postup.brama.com/usual.php?what=44076

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1143

http://brodiahy.org.ua/shlyahamy-batkivschyny/pecherna-stolytsya.html

http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_stilsko-bulo-bilshim-za-kijiv/214533

http://www.yatran.com.ua/articles/411.html

http://pravda-pro-nas.webnode.com.ua/news/stіl's'ko-–-stolitsja-bіlikh-khorvatіv-/

http://rbrechko.livejournal.com/39820.html

http://256irisiv.livejournal.com/85667.html

 

«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»