Детальна інформація

Власник: Степан Чижинський

За часів, коли дроговизькими старостами були відомі магнати Остророги, у них на службі перебував православний шляхтич Федір Чижинський, дім якого знаходився на Ринку в Миколаєві. Його син Степан, здобувши ґрунтовну освіту, напевно у Львові, у 1657 р. як ротмістр коронного війська взяв участь у поході гетьмана С. Потоцького на Україну. Там він, не бажаючи воювати проти своїх, перейшов на бік козаків і два роки викладав латинь у Могилянському колегіумі у Києві. Побоюючись видачі полякам після Гадяцької унії 1658 р., він перебрався до Смоленська як домашній вчитель дітей князя М. О. Голіцина.

У 1675 р. він опинився у Москві у боярина Артамона Сергійовича Матвеєва, який доручив йому організацію першого російського театру. Спочатку Степан Федорович Чижинський навчав “комедійним наукам” 80 піддячих, а потім поставив дві п’єси “Про Давида з Голіадом” (23 січня 1676 р.) та “Про Бахуса з Венусом” (24 січня 1676 р.). Тексти п’єс не збереглися. Одні дослідники вважають, що вони були написані Степаном Чижинським, інші думають, що він тільки переклав російською п’єси І.-Г. Грегорі.

Московське суспільство ще не сприймало театр, який було закрито відразу ж після заслання боярина Матвеєва, якого вважали небезпечним “західником”.  Чижинського забрав до себе митрополит Паїсій Лігарит, який потребував перекладачів.

З 1 лютого 1672 р. Чижинський став перекладачем Посольського приказу (зовнішньополітичного відомства тодішньої Росії),  фактичний керівник якого Омелян Гнатович Українцев набирав вихідців з України та сприяв їх кар’єрному росту. У Посольському приказі потрібні були фахівці, які знали мови і вміли тримати себе з іноземцями.

У 1678–1679 рр. Чижинський переклав для царської бібліотеки з латинської мови “Книгу про місяць і всі планети небесні” та з польської мови “Двір цісаря турецького” Шимона Старовольського. У 1684 р. він брав участь у переговорах з           І. Х. Жировським та бароном Блумбергом у Дорогобужі, а у 1686 р. їздив з боярином Борисом Петровичем Шереметьєвим до Львова на підписання Вічного миру, а потім до Варшави і Відня, звідки з І. Волковим його направили до Венеції. За ці переговори С. Чижинський був нагороджений рангом московського дворянина і високим грошовим окладом.

У 1695 р. серед 22 перекладачів Посольського приказу він числився на третьому місці. У 1695–1697 рр. С. Чижинський очолював секретну місію у Відні і фактично заложив сітку російської зовнішньої розвідки в Європі. Після 1699 р. він відійшов від служби, але продовжував писати вірші та перекладати книги. Остання згадка про нього відноситься до 1709 р.[1]  Напевно початкову освіту зачинатель російського театру та російської зовнішньої дипломатичної розвідки здобув таки в миколаївській школі при храмі св. Миколая.

 

 

[1] Див.: Барсов Е. В. Новое разыскание о первом периоде русского театра // Чтения в историческом об-ве древностей российских. 1882. Кн. 3. Отд. 2. С. 4–6; Белокуров С. А. О Посольском приказе. Москва, 1906. С. 131; Богоявленский С. К. Московский театр при царях Алексее и Петре. Москва, 1914. С. 16; Кудрявцев И. М. “Издательская” деятельность Посольского приказа // Книга. Т. 8. Москва, 1963. С. 239; Николаев С. И. Произведения Яна Жабчица в русских переводах XVII в. // Труды Отдела древнерусской литературы. Т. 36. Ленинград, 1981. С. 172–174.

 

«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»