Детальна інформація

Власник: Микола-Ярослав Гнатів

Родина Гнатівих – корінні копачі, вперше зафіксовані в джерелах в т. з. “Дезидератах вільності”, які підписали 16 травня 1616 р. 247 міщан, протестуючи проти свавілля старостинської адміністрації і попрання прав міщан Миколаєва. Гнатіви належали до цеху шевців, представники цієї родини дали кілька поколінь знаних майстрів.

         Микола-Ярослав Миколайович Гнатів народився 29 жовтня 1937 р. на Підліссі в Миколаєві. Ріс серед облав, підозр і доносів, вивезення до Сибіру та боїв карателів з партизанами. Крім школи хлопці того покоління мали дерев’яну оборонну дзвіницю біля церкви св. Михайла на Підліссю, стадіон “Стінка” за Фігурою біля старого шляху на Роздол, Лису і Стружну гори, Високий камінь, Чорний потік, Німечу та паплю…

Вчився у Миколаївській середній школі № 1, яку закінчив у 1955 р.  Того ж року 16 серпня 1955 р. в с. Басівка (нині Пустомитівського р-ну) на околиці Львова була вистежена і знищена остання боївка УПА, в цьому бою загинув  один з відомих польових командирів УПА Михайло Гнатів (“Скорий”), стрик Миколи-Ярослава. Його соратник і земляк Степан Янкевич (“Крук”) потрапив в полон, а потім відбув довгих двадцять років тюрем і більше 10 років заслання. Зрозуміло, що з такою “біограмою” годі було розраховувати на якусь кар’єру. Микола-Ярослав вступив таки до Львівської політехніки, але начальство скористалося з першого ж приводу для його відрахування: ним стала здача екзамену за свого однокурсника. Далі була армія, служба солдатом на фінському кордоні, потім робота на цементному заводі і, нарешті, знову Львівський політехнічний інститут, який Микола-Ярослав закінчив у 1964 р. А з 1965 р. – викладач, старший викладач та доцент кафедри вичислювальної техніки (нині кафедра “Автоматизовані системи управління”). За цей час опубліковано більше 100 робіт з інформатики, зокрема з області обробки зорових та мовних зображень, отримано 10 авторських свідоцтв на винаходи.

Літературою почав захоплюватися ще студентом. Писав нариси, гуморески, оповідання, але знайшов себе в жанрі художньо-документальному. В роки цензурних обмежень публікував свої праці в українському часописі “Наше слово”, який видавався у Варшаві, під псевдонімом Ярослав Миколович. Багаторічна співпраця з іншим політехніком Романом Гораком подарувала Україні десять книг – документальних романів присвячених життю видатного галичанина Івана Франка, відзначених державною премією Тараса Шевченка за 2011 р.

Ярослав Гнатів один з провідних діячів відродження громадського і політичного життя у Львові середини 80-х – початку 90-х років. Разом з Іриною та Ігорем Калинцями, Іваном Гречкою, Юрієм Волощаком та іншими у 1987–1989 рр. випускав самвидавський альманах “Євшан-зілля”, в якому публікував свої твори під псевдонімами Василь Столецький, Сергій Ярошевський, Ник Тарський.

Депутат обласної ради першого та другого демократичних скликань (1990–1998), вперше від Львова, вдруге – від Миколаївського р-ну, заступник голови обласної ради (1996–1998). Очолював процеси приватизації комунального майна області. Був редактором і видавцем у 1992–1994 рр. “Інформаційного бюлетня з приватизації комунального майна області”, в якому регулярно публікував свої праці з проблем приватизації.

Як письменник в основу своїх творів завжди покладає віднайдений в архівах документальний матеріал, який вміло поєднується з досконалим знанням епохи, ментальності і психології людей. Майже всі кращі твори Миколи-Ярослава Гнатіва пов’язані з рідним Миколаєвом. Починаючи з дослідження про миколаївських гончарів, яке публікувалося в часописі “Жовтень” (1984–1986) і журналі “Декоративное искусство” (1979) та пошуків джерел духовності миколаївської землі (“Ключ розуміння (джерела духовності Миколаївщини над Дністром у XVI–XVIII ст.” 1998) через роман “Між вогнями. Микола Устиянович” (1994), есе “Церква при дорозі” (1992) та збірки повістей “Кам’яна господиня” (2001),  “Коли прокидається лицар” (2006) та “Біля паплі” (2011) головною темою проходить минуле міста Миколаєва над Дністром, долі його людей, через призму яких автор намагається прослідкувати історію Галичини з XVIII до середини XX ст., коли проходили юні роки його ровесників, показати витоки галицького менталітету і світогляду, джерела патріотизму і мотиви вчинків галичан. При цьому йому вдається блискуче поєднувати документальні знахідки з авторською фантазією, яка ніде не переступає межі реальності, надаючи своїм творам особливого довір’я. Якщо до цього додати гашеківську манеру співчуття до рядової слабкої людини, іронію, приправлену сумом, ностальгією поряд з жорстокими реалістичними деталями епізодів двох світових війн і визвольної боротьби, то перед нами повстає велична епічна багатотомна картина, в якій через життя миколаївських міщан зображена трагедія Галичини і витоки галицького бойового духу.

Микола-Ярослав Гнатів член Спілки письменників України з 30 вересня 1997 року, лідер Клюбу львівської інтелігенції та Клюбу миколаївських ветеранів, все-ще викладач Львівської політехніки і незмінний відвідувач архівів по всій Західній Україні. Він сповнений творчих планів і в постійному пошуку.

Миколаєву і миколаївчанам страшенно повезло. Твори Миколи-Ярослава Гнатіва їх обемертили. Взагалі ніхто і ніколи так тепло і багатогранно не писав про це місто і його людей, ніхто стільки не працював над документами з їх історії. І ніхто так блискуче не виразив своєї любові до них. З часом книги Миколи-Ярослава Гнатіва, розширюючи географію його читачів, донесуть світові цю епічну картину багатьох поколінь миколаївчан і їх славного міста[1].          

     

 

[1] Гнатів Я. Судьбы народных промыслов // Декоративное исскуство. Москва, 1979; Горак Р., Гнатів Я. Червоні коні // Жовтень (Львів). 1977. № 7; Гнатів Я. Запросини на жентицю // Жовтень (Львів). 1984. № 5; Горак Р., Гнатів Я. “Ювілейний дар” // Ленінська молодь (Львів). 1985. № 102–113; Гнатів Я. Там, де народилася “Читанка” // Жовтень (Львів). 1986. № 2; Його ж. Чому “Русалка Дністровая” народилася на берегах Дунаю? // Всесвіт (Київ). 1988. № 12; Його ж.  Картки старого альбому // Краянин (Чернівці). 1988. № 4–6;  Горак Р., Гнатів Я. Микола Устиянович // Жовтень (Львів). 1989. № 4–5; Гнатів Я. Віра батьків. Рим–Люблін, 1990; Його ж. Про польові квіти і національну символіку // Дзвін (Львів). 1990. № 1; Його ж. Терновий вінок з Домб’є // Дзвін (Львів). 1990. № 4; Його ж. Церква при дорозі // Мета (Львів). 1992. № 3–8; Його ж. Енкліка “Centesimus annus” – сотий рік Івана Павла ІІ. Переклад з латині. Львів, 1992; Його ж. Із книги “Мистецька лепіліана”. Гуморески // Євшан-зілля (Львів). 1993. № 7; Його ж. Вклад В.Липинського в соціальне вчення католицької церкви // Церква і соціальні проблеми. Львів, 1993;  Горак Р., Гнатів Я. Між вогнями. Микола Устиянович. Львів, 1994; Gnativ J. Parafia przylbicka w latach dzieciństwa Romana Szeptyckiego // Metropolita A.Szeptycki. Kraków, 1994; Гнатів Я. Ключ розуміння (джерела духовності Миколаївщини над Дністром у XVI–XVIII ст. // Миколаївщина.           Т. 1. Львів. 1998; Ярослав Николович. Кам’яна господиня. Львів, 2001; Його ж. Коли прокидається лицар. Львів, 2006; Гнатів Я. Мішані шлюби в Миколаєві над Дністром // Миколаївщина. Т. 3. Львів, 2006. С. 95–114; Його ж. Шухи-Підцерковні з Розвадова над Дністром у документах XVI–XVIII століть // Там само. С. 223–232;  Ярослав Николович. Стрільбицькі князі. Львів, 2009; Гнатів-Николович Я. Біля паплі. Львів, 2011; Гнатів Я. Віра батьків. Львів, 2012.

            Горак Р., Гнатів Я. “Іван Франко”: Кн. 1. Рід Якова. Львів, 2000; Кн. 2. Цілком нормальна школа. Львів, 2001; Кн. 3. Гімназія. Львів, 2003; Кн. 4. Університет. Львів, 2004; Кн. 5. Не пора. Львів, 2005; Кн. 6. В поті чола. Львів, 2005; Кн. 7. Протистояння. Львів, 2006; Кн. 8. Роки страждань. Львів, 2007; Кн. 9. Катастрофа. Львів, 2008; Кн. 10. Quo tendis. Львів, 2009.

            Список основних праць Я.Гнатіва з інформатики див.: Рашкевич Ю. Перетворення часового масштабу мовних сигналів. Львів, 1997.  

 

 

 

 

Статті про Миколу-Ярослава Гнатіва:

 

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гнатів_Микола-Ярослав_Миколайович

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гнатів_Ярослав-Микола

http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?yaroslav_gnativ__koloritniy_personazh_lvivskogo_peyzazhu&objectId=1268407

http://www.franko.lviv.ua/faculty/jur/publications/zbirnyk07/Zbirnyk07_Gnativ-Gorak.htm

http://zik.ua/ua/news/2011/10/26/316044

http://archive.wz.lviv.ua/articles/91473

http://mystryiany.com.ua/news/3-newsflash/216-jaroslav-gnativ.html

http://knpu.gov.ua/content/gnativ-mikola-yaroslav-mikolaiovich-0

http://mykolaiv.info/naukovtsi-i-osvitni-diyachi/mikola-yaroslav-gnativ.html

http://lvivexpres.com/main/2011/02/23/820

http://photo.unian.net/ukr/detail/335503.html

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/30406/view_print/

http://www.mykolaiv.lviv.ua/culture/statti/item/2065-mikolayiv-nad-dnistrom-misto-i-lyudi.html

http://www.svoboda.lviv.ua/diyalnist/novyny/026629/

http://postup.brama.com/010526/80_8_2.html

 

«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»