Детальна інформація

Власник: Микола Устиянович

 

Микола Устиянович (7.12.1811 - 3.11.1885) походив із родини бургомістра міста Миколаєва.

 

Початкову освіту здобув у Миколаєві, далі закінчив нормальну школу у Львові (1820 — 1824 рр.) та Львівську гімназію (1824 — 1830 рр.), а також два курси філософського факультету університету (1830 — 1832 рр.) та Львівську духовну семінарію (1838 р.). Саме з цієї пори (1938 р.) Микола Устиянович активно включається у громадсько-політичне життя Галичини, долучається до вирішення багатьох політичних та релігійних питань.

 

У 1835 р., ще будучи семінаристом, увійшов до гуртка Маркіяна Шашкевича. Важливий внесок у становлення української мови в галицьких землях Микола Устиянович зробив 14 жовтня 1837 р. Цього дня у трьох львівських церквах о. Микола Устиянович, разом із отцями Маркіяном Шашкевичем та Юліаном Величковським, вперше у Галичині виголосили свої проповіді українською мовою.

Друкуватися почав у 1836 р. Активна літературна діяльність М.Устияновича припадає на другу половину 40-х — 50-ті роки XIX ст. У 1847 р. кілька його поезій було вміщено до альманаху «Вінок русинам на обжинки», в наступні роки друкувався в «Зорі Галицькій» та «Галичо-руському віснику». Перша прижиттєва збірка творів вийшла у Львові 1860 р. Творчості поета раннього періоду притаманний романтизм. Його перу належить близько 80 поезій, кілька повістей, байок та низка статей. Поезії «Жебрак», «Рекрутка», «Народний дім» та інші проникнуті почуттям патріотизму, вболіванням за долю українського народу. Поет звертається до героїчних сторінок історії Київської та Галицької Русі, високо підносить славу руських князів, зокрема Святослава, Володимира, Данила Галицького, Ярослава Мудрого. Поезії «Верховинець» та «Піснь опришків» стали народними піснями. У повістях «Месть верховинца», «Старий Єфрем» та «Страсний четвер» значну увагу приділено народним звичаям, змалюванню життя селян та опришків. У байках засуджує нероб, ледарів. Громадянська лірика М. Устияновича в численних списках поширювалася серед студентів та інтелігенції Львова, Перемишля й інших міст цісарської Австрії.

 

Був ініціатором та співзасновником літературно-наукового товариства «Галицько-Руська Матиця».

 

Непересічною сторінкою у житті Миколи Устияновича стали події «весни народів» 1848 – 49 рр. Революційна хвиля перекинулася зі Старої Європи на Австрійську імперію. Не гаючи часу, активна польська політична еліта скликає у Львові 23 квітня 1848 р. Руський Собор для підтримки польської революції. На противагу цьому, вже 2 травня 1848 р., галицько-руська інтелігенція створює Головну Руську Раду для захисту «усього 15-ти мільйонного українського народу». Активну участь у цій першій політичній організації Галичини бере і Микола Устиянович.

 

19 жовтня 1848 р., з ініціативи отця Миколи Устияновича, Головна Руська Рада скликає перший просвітницький з’їзд у Галичині – Собор Руських Учених. 99 делегатів цього «Собору» накреслили широку програму піднесення та розвитку української науки, шкільництва, культури. Центральною подією з’їзду стала програмна промова Миколи Устияновича: «…Родимці! Аж занадто знаєте ви нужденний стан руського народу, занадто в’яже вас до него любов, гартована довгими віками чорної неволі, і занадто вгризла нам ся тая неволя в серце, аби-смо не могли достойно розпізнати красних лучей свободи сонця; занадто довго розложила була тоска мешканє в нашій груді, аби-смо не оцінили врем’я доби; нащо ж довгим розговором марновати час так дорогий? Руськоє серце чувствує завсе иравоє, а чесний син Слави знає своє діло! За діло ж, браття, за діло! А тим ділом єсть: розсвіт на галичій землі, розсвіт на тім темнім участку Русі! Воскресеніє народної жизні! Воскресеніє животного ядра з-під гробової могили!...». Безперечно, ця промова зробила великий внесок у становлення національної самосвідомості галичан.

 

Був парохом у селі Вовків (1838-1841 рр.) (Пустомитівщина).

http://www.youtube.com/watch?v=dYpByd-uD5I

Був парохом у селі Славсько (Стрийщина).(1841-184?, 1850-1870 рр.)

Був парохом м. Сучави і Чернівецьким деканом (1870-1885 рр.).

 

1861—1866 — посол до галицького сейму.

 

З 1868 р. один із співзасновників та очільників «Просвіти». У 1871 р. Миколу Устияновича іменують почесним членом

Товариства «Просвіта».

 

Деякий час М.Устиянович редагував «Галичо-Рускій Вестникъ». Тут він і опублікував свої знамениті поетичні та прозові твори, які стали справжньою окрасою літератури українського романтизму: «Старий Єфрем», «Страстний четвер», «Месть верховинця».

 

З 1870 р. жив у м. Сучаві (Буковина), де й помер (1885 р.).

 

 

Музеї Миколи Устияновича.

  • Народний музей імені Уляни Кравченко та Миколи Устияновича в Миколаєві,
  • Музей-садиба в с. Вовкові Пустомитівського району. http://www.kalynovyrai.com.ua/culture-and-history/

 

 

Творчість Миколи Устияновича

 

Поезії:

 

Збірка поезій http://litopys.org.ua/zahpysm/zah17.htm

http://uk.wikisource.org/wiki/Автор:Микола_Устиянович

Осінь http://uk.wikisource.org/wiki/Осінь_(Устиянович)

Верховинець http://uk.wikisource.org/wiki/Верховинець

Побратимові в день єго

http://uk.wikisource.org/wiki/Побратимові_в_день_імені_єго

Жебрак http://uk.wikisource.org/wiki/Жебрак

Туга http://uk.wikisource.org/wiki/Туга

Рій і трутень http://uk.wikisource.org/wiki/Рій_і_трутень

Бідна http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17768

А. і Б. http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17771

І старому придасться школа (Народная казка)

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17762

Верховино http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17758

Взріст http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17772

Гей браття-опришки

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17759

Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную єго пам’ять

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17773

Земський рай http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17767

Могила Святослава

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17760

Похід Русі на Царгород

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17761

Словянська колибель 

http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17763

Судьба http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17763

Ужас на Русі http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17764

Хлібороб http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=17769

Наддністрянка

Гей, гей, милий боже!

Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную єго пам’ять

Дума матері руської

До перемишлян

До «Зорі галицької»

Вістка з чужини

Звістка

Крася

Туга

Послідня житя тоска

Проклятство матері

Одвіт многим

По гробах гробів

Запитане (З польської рукописі)

Старість — не радість

Хора

Чим провинили ми?

До неї — безнадійної

І. Добрий день!

II. Добрий вечір!

III. Добраніч!

До нового року 1857

Судьба

Рекрутка

 

 

Промови:

Промова на «СОБОРІ УЧЕНИХ РУСЬКИХ» У Львові 19(31) жовтня 1849 р.  http://litopys.org.ua/zahpysm/zah19.htm

 

Листи:

До М. Шашкевича 10 травня 1839 р.

До Я. Головацького 26 грудня 1858 р.

http://litopys.org.ua/zahpysm/zah20.htm

 

Прозові твори:

Збірка творів http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=97&type=tvorch

Старий Єфрем http://litopys.org.ua/zahpysm/zah18.htm

Месть верховинця http://litopys.org.ua/zahpysm/zah18.htm

Ніч на Боржаві http://bojkosvit.com/chytalnya/publikatsiji/mykola-ustyyanovych-nich-na-borzhavi/

Страсний четвер

 

Статті про Миколу Устияновича:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Устиянович_Микола_Леонтійович

http://ridna.ua/2011/12/mykola-ustyyanovych-chervertyj-z-ruskoji-trijtsi/

http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/e45a844e1c26aa1f/

 

http://incognita.day.kiev.ua/mukola-ystuyanovuch.html

http://mykolaiv.info/pismenniki-i-poeti/mikola-ustiyanovich.html

 

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=97&type=biogr

http://pidruchniki.ws/kulturologiya/ustiyanovich_mikola_leontiyovich

 

«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»