Детальна інформація

Власник: Легендарний матч Цементник-Труд (Воронеж)

У тріумфальному марші Льолевої команди  до фіналу кубка мільйонів брали участь і небесні сили. Бо як інше пояснити виграш у футбольної команди з Воронежа, яка була укомплектована майстрами спорту з відомої у тих роках команди «Труд»? приїхавши до Миколаєва і оглянувши старий центрп містечка, воронежці схопилися за голову:

- С кем тут іграть у футбол? Да в єтой деревнє нє набєрєтся одінадцать мужіков для команди.

Прогулюючись перед матчем по містечку, футболісти з Волронежа  зупинилися біля вітрини плодоовочевої крамниці, що знаходилась неподалік районної друкарні на південній стороні міського парку. Їхню увагу привернула симпатична етикетка на пляшках ємністю у три чверті літра.  Чи у тих пляшках був якийсь фруктовий сидр, чи зовсім слабеньке вино, а можливо, й скислий сік, бо такого поняття, як термін давності для продуктів тоді не існувало – того вже ніхто не пам’ятає. Воронезькі футболісти так засмакували той напиток, що годі їх було відірвати від прилавка. Пили, поки не випили весь крамничний запас цієї рідини. Тоді котрийсь із воронежців, зауваживши пляшки з написом «Оцет», вирішив спробувати їх вміст.

- Ну как? – запитали його товариші.

- Тоже харошєє віно, - відповів. – піть можна. Только кісловатоє слєгка. Главноє – дєшовоє очень.

Вийшовши через годину на футбольне поле, воронежці зі здивуванням відчули, що по полю можуть пересуватися тільки пішки, іноді накарачки, при томуто путаючи сторони світу і свої ворота з воротами суперника. Результат зустрічі воронезьких майстрів шкіряного м’яча з місцевою командою виявився для гостей катастрофічно ганебним. А копачі, здвигнувши плечима, говорили між собою:

- Казали люди, що ті москалі забагато п’ють. Але так напиватися, щоб рачкувати по футбольному полі, -  це вже занадто!..

 

«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»